Григорію Сковороді 300

Григорій Савич Сковорода ̶ видатний філософ, педагог, поет, композитор, музикант, постать якого є символом української культурної спадщини. Він мав високі досягнення та блискучу освіту, проте зрікся світу й кар’єрного росту. Замість родинного затишку обрав долю мандрівного філософа й протягом 25 років побував у багатьох містах і селах України, через пісні, кантати і псалми викладаючи свої філософські погляди, тавруючи соціальне зло, прославляючи природу та волелюбність людини.
Майже все своє життя – особливо другу його половину (а мандрівним мудрецем Сковорода став після 1769 року і залишався до смерті в 1794 році) він був «безсрібреником», свідомо бідував, але все одно був щасливий.
Як писав його біограф Ковалинський, «Сковорода любив свій рідний край, свою любив Україну».
Але Сковорода також побачив і Європу – побував в Угорщині, Австрії, Словаччині, Німеччині, Польщі. Філософ володів латиною, грецькою, гебрейською, польською, німецькою мовами.
Під час нинішньої війни російські ракети вдарили по Музею Сковороди на Харківщині. Музей зруйновано, але пам’ятник Сковороді вистояв.
Вистояв Сковорода, вистоїть і вся наша Україна