педагогічна рада школи на тему: Інноваційні підходи до проведення сучасного уроку"

                                           Протокол № 1

Засідання педагогічної ради  від 18 січня 2018 року  Криштопівської ЗОШ І-ІІ ступенів

У присутності директора школи Мазура М.Т., вчителів Гребень Н.І.,Діденко В.В.,Самбурової О.М.,Тимошенко І.В.,Мазур Л.А. ,Родюк Л.С. ,Линник М.М, .Хавлюк Ж.І.

Голова педагогічної ради: М.Т.Мазур

Секретар педагогічної ради: М.М.Линник

                                                             ПОРЯДОК  ДЕННИЙ

1. Про інноваційні підходи до проведення сучасного уроку.
2. Доповідь директора школи Мазура М.Т.

Про інноваційні підходи до проведення сучасного уроку.

Учитель готується до хорошого уроку все життя.

Така духовна і філософська основа професії

і технології нашого труда:щоб дати учням іскорку знань,

учителю потрібно увібрати ціле море світла.

    Нині найважливішими завданнями реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізичного і морального здоров’я.  У національній доктрині розвитку освіти зазначено, що мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов  для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Досягти цих завдань можливо тільки за умови інноваційного, творчого підходу до процесу навчання. Інноваційні методи захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, сприяють формуванню цінностей, створюють атмосферу співробітництва, взаємодії. Упровадження інноваційних методик навчання дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Учень стає співавтором процесу навчання, думку якого поважають, заохочують до активності та творчості. Такий підхід запропоновано ще в працях Л. Виготського, В.Шаталова, В.Дяченка, С.Шевченка, М.Амонашвілі.

    Перш ніж розглянути сутнісні ознаки інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття «інновація», «педагогічна технологія». Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового.

    У педагогічній інтерпретації «інновація» означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчального процесу. Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес – це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів, педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів»/І.Дичківська/. У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.

    Існує близько трьохсот визначень поняття «технологія» - з грецького ‘tehne’ -  «мистецтво», «ремесло»; ‘logos’ – «вчення», «наука».

    Таким чином, технологію можна визначити як усвідомлене практичне мистецтво, усвідомлена майстерність.

    « Педагогічна технологія – продумана в усіх деталях модель спільної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з обов’язковим забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителів»./А.Монахов/  

    « Педагогічна технологія – сукупність психолого - педагогічних прийомів, методів навчання, виховних засобів». /Т.Б.Лихачов/

   Залежно від участі учнів у  навчальній діяльності, виділяють активну та пасивну моделі навчання. (Див. Презентація до виступу.)

    Найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання.(Лекція -5%, читання – 10%), а найбільших – інтерактивного (дискусійні групи – 50%,практика через дію -75%;навчання інших чи негайне застосування -90%. Це, звісно, середньостатистичні дані, й у конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими. Але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

   Аналіз піраміди засвоєння інформації. (Див.Презентація до виступу.)

   Тобто, хто активний, той і навчається. Для того, щоб підвищити ефективність навчання учнів, піраміду потрібно перевернути – активізувати діяльність учнів.

    Великий китайський педагог Конфуцій казав : «Те, що я чую,я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

    Будь – яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам, зокрема  таких як:

• Концептуальність. /Кожній педагогічній технології повинні бути притаманні ознаки: опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально – педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети/.
• Системність. /Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок всіх його частин, цілісність/.
• Можливість управління. /Передбачає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапна діагностика, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів/.
• Ефективність. /Сучасні педагогічні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти/.
• Відтворюваність. /Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб’єктами/.
• Візуалізація (характерна для окремих технологій). /Передбачає використання аудіовізуальної та електронно- обчислювальної техніки, конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників/.

   Порівнюючи традиційну та інноваційну освіту, які сьогодні існують паралельно, І.Зязюн зробив висновки, що традиційна система навчання є без- особистісною, «бездітною… без людською». У ній людина… постає… об’єктом, яким можна керувати за допомогою зовнішніх впливів, загальних стандартів і нормативів.

    Не всі згідні з цією оцінкою. Але всі  серед головних недоліків традиційної системи навчання називають авторитарний стиль керівництва, домінування пояснювально - ілюстративного  типу навчання і репродуктивної діяльності учнів, перевагу фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування; породжені цими факторами невміння і небажання дітей вчитися, відсутності у них цінування освіти, самоосвіти.

 Технології , які найчастіше застосовують педагоги НВК:

1.Особистісно зорієнтовані технології.

2.Проектні технології.

3.Ігрові технології.

4.Проблемні технології.

5.Інтерактивні технології.

6.Інформаційно-комунікаційні технології.

7.Технології кооперативного навчання.

  Особистісно – орієнтована освіта базується на таких засадах:

• Дитина в школі – повноцінна особистість;
• Метою освіти є становлення особистості;
• Педагогічні відносини базуються на принципах гуманізаціїі демократизації, учень є суб’єктом навчальної діяльності, талановито є кожна дитина;
• В основі навчання лежить позитивна я – концепція особистості, навчання на основі успіху, відмови під примушування.

    В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання (interactive – з англійської «взаємний», «діяти»). Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Інтерактивне навчання – це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв’язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

    Наприклад, П.Ерднієв припускає, що вчитель чітко визначає поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем , а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагають учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей.  При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно.

    Технології ігрового навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ. «проживання» ситуації.

    Види ігор:

• навчальні, тренувальні,узагальнюючі;
• пізнавальні, виховні, розвиваючі;
• репродуктивні,продуктивні, творчі.

    Проектна система навчання розроблена ще в 20 - ті роки XX століття американським педагогом  Дж.Дьюї та його послідовником В.Кілпатриком.  Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, с саме: розв’язання однієї або цілої низки проблем, практичне застосування надбаних знань від теорії до практики. Педагогічна література подає кілька типів проектів, які використовують у навчанні. Проект може бути моно предметним, між предметним і над предметним. За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові.  Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності.

    Активно впроваджують проектні технології вчителі іноземних мов. На базі цієї кафедри працює творча група педагогів по впровадженню ОДГ (освіта для демократичного суспільства). Уроки, проведені у рамках предметного тижня , були спрямовані на виховання свідомого громадянина.

         1.Урок екологічної грамотності «Надія на довкілля»

                9 клас,  вчитель Родюк Л.С.

         2. Урок – дослідження «Чи може музика впливати на громадянина?»

                5 клас, вчитель Мазур Л.А.

         3. Урок гендерної рівності «Гендерні стереотипи»

                 8клас, вчитель Линник М.М.

         4. Урок узагальнюючого повторення «Улюблений предмет»

                 3 клас, вчитель Пастушенко Ю.В..

    Метод проектів активно впроваджує і вчитель Самбурова О.М.

    У творчому доробку вчителя  Родюк Л.С. учнівські проекти:

• проект-презентація, експериментально-дослідницька робота «Теоретичні та практичні аспекти умов догляду та використання ранньоквітучих рослин»  (Природознавство, 6 клас);
• експериментально-дослідницька робота «Теоретичні та практичні аспекти умов догляду та використання цибулинних рослин» (Природознавство, 6 клас).  Відзначена грамотою облуон;

    Під керівництвом вчителя біології Родюк Л.С. учні працювали над проектами: "Вплив грунтово-метеорологічних умов на ріст і розвиток різних сортів картоплі в умовах лісостепової зони Іллінецького району", "Рідкісні і зникаючі види Локачинського району"

У педагогічній літературі під проблемним навчанням розуміють навчально – пізнавальну діяльність учнів із засвоєння знань та способів діяльності на основі створення й розв’язування проблемних ситуацій.

Основною категорією проблемного навчання є проблемна ситуація, під якою розуміють інтелектуальне утруднення, що виникає в людини, коли вона не в змозі на основі своїх знань і досвіду пояснити явище, факт, не може досягти мети вже відомим способом або коли виникає протиріччя між уже відомим і новим знанням.

На уроці української літератури у 8-ому класі (вчитель Самбурова О.М. ) під час вивчення «Роксоляни» О. Назарука учні задумуються над проблемними запитаннями: «Чи можна сумістити в одному серці кохання до ворога і любов до рідного краю?», «Чи була Роксоляна щасливою матірю», «Як захищає героїня своє материнство?».

На уроках світової літератури при характеристиці образів Фауста і Маргарити з трагедії Гете «Фауст», записуючи епіграф до уроку «Любов є дар небес», вчитель Діденко В.В. свідомо ставить знак запитання. Таким чином, працюючи на уроці, учні повинні підтвердити або спростувати це висловлювання.

Досвідом роботи про використання проблемних технологій на уроках суспільних дисциплін ділиться вчитель історії Линник М.М.

Бурхливий розвиток засобів інформатизації відкриває нові можливостідля застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості,здобуття та закріплення навичок, допомагають реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Комп’ютер на будь – якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп’ютера є багатоваріантною, однак такий урок має бути полі- функціональним: не тільки формувати знання, а й розвивати учнів, вводити їх у сферу діяльності.

    У минулому навчальному році педколектив школи домігся 100% володіння ІКТ. З метою обліку уроків із використанням ІКТ заведено журнал реєстрації таких занять. Активно впроваджують ІКТ на уроках вчитель  інформатики ( Линник М.М.), української мови та літератури і світової літератури (Самбурова О.М., Діденко В.В..),художньої культури (Линник М.М.), вчителі початкових класів (Гребень Н.І.,Діденко В.В.,Тимошенко І.В.,Пастушенко Ю.В.,) ,географії (Мазур М.Т.). 

    Аналіз відвіданих  уроків з використанням ІКТ свідчить, що потрібно уже говорити не лише про використання ІКТ як таке, а й про його  ефективність на уроках. Тобто ІКТ слід використовувати мудро і творчо.

    Про використання  ІКТ у навчально-виховному процесі доповідає вчитель інформатики Линник М.М.        

    Мультимедійні технології пов’язані зі створенням мультимедіапродуктів: електронних книг, енциклопедій, комп’ютерних фільмів, баз даних.

    Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти. Формами мережевої комунікації визначені:

• електронна пошта /призначається для обміну інформацією між суб’єктами зв’язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання/.
• телеконференція /дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від  одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах в умовах віртуального класу/.

    Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе  без педагога – дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій.

    Перед кожним з нас є два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни в світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх  технологій.  І.Підласий сказав про це так:

    «Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям».

    Жодна освітня технологія не може розглядатися як універсальна. Організація навчального процесу в сучасних умовах, творчого підходу до використання кожної з них, а також створення нових навчальних технологій.

    Ефективність використання інновацій під час проведення уроку значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Ми з вами, хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і ціле життя працюватимемо для того, щоб навчання було ефективним і плідним для кожної дитини, стало радістю й задоволенням.

    «Хороші вчителі створюють хороших учнів»,-писав М. Остроградський.

    «Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до успіху, - справжній Майстер».       

  Інтерактивні технології на сучасному уроці в початкових класах

(Виступ вчителя початкових класів Гребень Н.І.)

      Сучасна школа знаходиться в непростих умовах техногенного  та інформаційного перевантаження і ринкового середовища, де часто втрачається, губиться гуманне, людяне, духовне. І щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень(випускник) сучасної школи повинен володіти певними якостями:

• Гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;
• Самостійно і критично мислити;
• Уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані);
• Знаходити шляхи її раціонального вирішення;
• Усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;
• Бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
• Уміти працювати з інформацією( збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати і обґрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, встановлювати закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);
• Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, в різних ситуаціях;
• Уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, моральних якостей.

    Ми, педагоги, не можемо не замислюватись над тим, що чекає наших учнів. Всім відомо, що майбутнє зажадає від них величезного запасу знань в області сучасних технологій.

    Тому сучасний педагог у навчально-виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби та прийоми на уроках. Як кажуть: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народились в інший час».

    Тому вчитель-майстер має розглядати кожного учня  як окрему особистість, з її поглядами, переконаннями, почуттями. Думаю, саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання.

    Найважливіше завдання початкової школи – навчити вчитися. Уміння вчитися містить у собі низку вмінь, пов’язаних з опануванням знань: уміння читати, писати, спостерігати явища навколишнього світу, міркувати, висловлювати свою думку.

    Кожна дитина приходить до школи з певним запасом знань, вмінь і навичок та мовним багажем. Саме в ці перші дні перебування дитини в школі звертаю увагу на її вміння мислити, вільно висловлювати свою думку вголос. Вважаю, від цього неабияк буде залежати увесь подальший процес навчання. Тому й тема моєї проблеми із самоосвіти звучить так: «Уроки розвитку зв’язного мовлення як засіб формування мовленнєво-комунікативних компетентностей молодших школярів». 

    Розвиток зв’язного мовлення, на мою думку, одна з умов успішного впровадження інтерактивних технологій. Так і навпаки, інтерактивні технології створюють ширші умови для розвитку і удосконалення цих навичок.

    Тому і я в своїй практиці часто звертаюсь до інтерактивних технологій  навчання. Звичайно, не в чистому вигляді, а спрощеними та адаптованими до класу, учнів. Форми і методи добираю ті, які найбільш пасують моїм учням, мені як вчителю, що є оптимальними для мети, якої намагаюсь досягти.

    У 1класі, особливо в 1семестрі, віддаю перевагу не новаторським методам,а скоріше авторитарним. Бо в цей період особливо важливо засвоїти правила і алгоритми поведінки в школі, на уроці, на перерві. Але вже потрошки готую грунт для впровадження інтерактивних технологій.

    Так, для створення емоційного настрою і збудження пізнавальної активності  ще недостатньо вивчених мною першокласників, я часто звертаюсь до драматизації – технології ситуативного моделювання.

    Така гра дає можливість дитині самовизначитись, розвиває творчу уяву, активізує думку. Дітям легше визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації. Формуються навички критичного мислення, співчуття. А саме головне, шляхом збудження емоційної сфери дитини учні самостійно та усвідомлено роблять аргументовані висновки.

    Так, використовуючи інсценізацію оповідань В.О.Сухомлинського, учням надається опора, інформація для наступного обговорення відносин у сім’ї, ставлення до матері. Бо застосовувати  ІКТ в початкових класах, а особливо в 1-х, дуже складно. А інсценізація знімає напруження, вивільняє думку.

    Звертаюсь я і до технології «Незакінчених речень». Вона дає змогу розвивати в учнів зв’язне мовлення, будувати власні судження, порівнювати їх з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.

    На підсумкових етапах уроку використовую інтерв’ю, що дозволяє відновити зв’язки між засвоєним матеріалом, закріпити і відредагувати засвоєне, зробити і усвідомити висновки. А також є своєрідною підготовкою до складання діалогу.

    В 2 класі приступаю до групової роботи. Це на початках  відбувається так. Клас ділиться на 6 груп, кожна отримує символічний капелюх із певним забарвленням та відповідними запитаннями. Білий- колір чистоти і правди, символізує нейтральну інформацію. Червоний- -колір життя, емоцій,формування свого ставлення до подій та їх учасників. Жовтий – колір сонця, простеження позитивних сторін явища, переваг , досягнень. Чорний – колір землі, здорового глузду. Цей колір допомагає побачити негативні боки. Критично оцінює: «Чи правильно це? Які можливі проблеми і небезпеки? Зелений – пропозиції, ідеї, можливі альтернативи. Колір досліджень, колір життя. Синій – колір знання, роздумів, мислення. Контроль над розумовим процесом, підбиття підсумків, висловлення спостережень, коментарів. Такий вид вправ дозволяє згрупувати учнів за рівнем підготовки,щоб завдання були по силі кожному учаснику групи. Відповіді заслуховуємо за рівнем складності.

    У 3 класі діти люблять приймати участь у технології «Обери позицію» Вона дає можливість усвідомити, чого вони навчились; згадати свій досвід; порівняти своє сприйняття з думками, почуттями інших; вчителю побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи. Можна скористатись і «Гронуванням», яке дає учням достатньо інформації, аби потім на її основі виконувати практичні завдання. Ця вправа дає змогу дітям відчути свої сили та впевненість,зустрічаючись з новим матеріалом.(«Я вже щось знаю»).

    4 клас. Тут значно більше можливостей: і мозковий штурм, мікрофон, східці, очікування та передбачення результатів та інше.    Я починала свій виступ із сучасної школи і сучасного учня, про створення такого навчального середовища, що допомагає формувати характер,розвивати світогляд, логічне мислення. Тож  мені здається, що при впровадження інноваційних технологій ми забуваємо про ще один не менш важливий суб’єкт педагогічної діяльності – вчителя! Хочеться, щоб розвивалась матеріальна стимуляція вчителя, була хороша матеріально- технічна база.

Рішення педагогічної ради:

1. Адміністрації школи систематично сприяти поповненню навчального закладу ліцензованими електронними посібниками навчання.

2. Головам методичних об’єднань систематизувати наявні електронні засоби навчання і постійно їх оновлювати.

3. Директору школи Мазуру М.Т.та керівнику методоб’єднання початкових класів Гребень Н.І.:

3.1. Спрямувати методичну роботу школи на вивчення нових педагогічних технологій з метою подальшого їх застосування в практичній діяльності.

4. Вчителям школи:

4.1. Послідовно й активно запроваджувати у практику педагогічної діяльності ІКТ.

4.2. Вчителям школи інформацію про використання інновацій у навчально-виховному процесі висвітлювати на офіційному сайті НВК.

                       Голова педагогічної ради -                               М.Т.Мазур.

Секретар педагогічної ради -                            М.М.Линник